Надійність джерел інформації

Прочитайте, висловіть думку про те, чи можна вважати цю інформацію надійною. Чому?

З"ясуйте,  де власник цього блогу взяв цю інформацію? Чи можна таким джерелам довіряти?

 Песик, равлик, мавпячий хвіст, булочка з корицею — що об’єднує ці слова? Усі вони позначають ось цей добре відомий нам знак — @. В англійській мові його називають аt.

 Є гіпотеза, що вигадали цей знак середньовічні ченці. Переписуючи тексти латиною, вони скоротили латинське “ad” до “a з хвостиком”. В перекладі на сучасну англійську “ad” — це прийменник «at», що вказує на приналежність, напрям, наближення. На українську його можна перекласти як “до, на, у, при” — залежно від контексту.

 @ чимало мандрувало по світу. Іспанські купці використовували його як скорочене найменування одиниці вимірювання маси — «arroba»  (приблизно 11,5 кілограмів).

 Пізніше цей символ став з’являтися у бухгалтерських звітах та платіжних документах для позначення словосполучення “at the rate”, тобто “за ціною”. А звідти перестрибнув на клавіатуру, де його помітив американський інженер-дослідник Рей Томлінсон. Він саме шукав універсальний знак, який би міг відокремити ім’я користувача від назви домена — marusya@ukr.net, що буквально слід читати як користувач marusya на(at) ukr.net.

 Цікаво, що майже в кожній країні цей типографський значок дістав своє ім’я, а саме:

У Нідерландах — мавпячий хвіст.
У Швеції — булочка з корицею.
У Туреччині — троянда.
У Данії, Норвегії — А з хоботом.
У Греції — макаронина або качечка.
У Китаї і Тайвані — мишеня.
В Ізраїлі — штрудель.
У казахській мові — вухо Місяця.
У білоруській — слимак.
У словацькій — Zavináč, буквально — рулет з оселедця.
У польській — małpa, тобто мавпа.

В українській мові найбільш поширені назви — песик та равлик, хоча хто завадить вигадати щось цікавіше?

(за матеріалами соціальної мережі "Фейсбук")