вівторок, 21 лютого 2017 р.
четвер, 16 лютого 2017 р.
6 Б клас
Замітка в газету
типу роздуму про вчинки людей
Перший крок. Пояснюємо слово.
У самій назві закладено суть: замітити, помітити,
виділити щось із нашого життя, загостривши на ньому увагу.
Другий крок. Важливі
риси замітки:
- актуальність (факти, подані в замітці, повинні бути цікавими);
- точність (події мають відповідати дійсності).
- актуальність (факти, подані в замітці, повинні бути цікавими);
- точність (події мають відповідати дійсності).
Третій крок. Мета замітки
- інформувати, тобто повідомити, дати уявлення про те, що саме сталося, де й
коли.
Четвертий крок.
Щоб написати замітку, треба:
- виділити факт, який необхідно подати;
- визначити тему та основну думку;
- підібрати заголовок;
- замітка має відповідати на запитання (Хто зробив?+ Що зробив? + Де? + Коли ?+ Якими засобами?+Навіщо?)
- виділити факт, який необхідно подати;
- визначити тему та основну думку;
- підібрати заголовок;
- замітка має відповідати на запитання (Хто зробив?+ Що зробив? + Де? + Коли ?+ Якими засобами?+Навіщо?)
П’ятий крок. Замітку
можна розпочати такими словами
Нещодавно…, у залі…, в приміщенні..., з нагоди...
Нещодавно…, у залі…, в приміщенні..., з нагоди...
Шостий крок. Напишіть
замітку за поданим початком.
На уроці української мови ми завжди розмовляємо українською.
Стежимо за наголошуванням слів, вживаємо власне українські слова, будуємо
речення, у яких правильно розставляємо розділові
знаки, не допускаємось граматичних
помилок. А вийшовши із уроку, про усе забуваємо…
Ваше завдання: привернути
увагу до цієї проблеми та описати себе чи своїх однокласників у таких
ситуаціях.
понеділок, 6 лютого 2017 р.
Домашнє завдання. 7Г клас
Від поданих іменників утворити і записати прикметники.Тиждень, бій,
біль, груша, овоч, поле, дуб, межа, вишня, мить, сталь, липа, поверх, ситець,
березень, сланець, гай.
Утворити і записати словосполучення прикметник + іменник:успіхи Тані, досягнення Насті, перемога Софії, приклад Віки, знання Ані, порада Максима, непосидючість Платона, подарунок Івана, слово Влада, усмішка Діми, підтримка Антона, щирість Жені, дзвінок Яни, спритність Марійки, мрія Віолетти.
понеділок, 26 грудня 2016 р.
Індивідуальне завдання Кітаєвій Софіії, учениці 5 класу
РОЗДІЛОВІ
ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ
Прочитай та запиши собі у зошит схеми
Пряму мову і слова автора оформлюють на письмі
відповідними розділовими знаками:
(А,а - слова автора з великої чи малої букви
відповідно; П, п – пряма мова.)
1. Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка
А: «П!»
А: «П?»
А: «П…»
А: «П.»
Наприклад.
Я всіх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільше
мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову».(Д.Білоус)
2. Після прямої мови, перед словами автора ставиться кома і тире, якщо
в лапках стоїть розповідне речення. Якщо ж пряма мова виражена окличним,
питальним чи має мрійливий незавершений характер, то перед закритими лапками
ставиться знак оклику, знак питання або три крапка відповідно, а
після лапок -тире.
Слова автора пишуться з малої літери.
«П», - а.
«П!» - а.
«П?» - а.
«П…» - а.
Наприклад.
«Дай зірку, дай…» - крізь сон дитя белькоче. (А.Казка).
3. Якщо пряма мова розірвана словами автора, то розділові знаки ставляться
відповідно до наведених нижче схем.
Слова автора пишуться з малої літери.
«П, - а. - П»
«П, - а, - п».
« П! – а. - П».
«П? – а. - П».
« П… а. - П».
Наприклад.
«Насуплю я брови, -говорить зима, -і вітер з морозом
повіє!» (С.Черкасенко)
4. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставляться
відповідно до наведених нижче схем.
А : «П», - а.
А : «П!» - а.
А: «П?» - а.
А : «П…» - а.
Наприклад.
Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую :
« Ой мені лишенько!» - жахнулася Катря обік мене.
5. Якщо в словах автора присутні два дієслова із
значенням висловлювання певної думки, можлива така розстановка розділових знаків:
«П, - а: - П».
А : « П», а: « П».
Наприклад.
Не кажи «Не знаю», а кажи : «Навчуся».
(Нар. творчість)
ВИКОНАЙ ЗАВДАННЯ
Розстав розділові знаки
Цього року мабуть урожай буде каже Василь (А.Чайковський)
Рано ти каже батько закінчив науку (О.Вишня)
Стара Сова знай все своє веде Їй-Богу, світ навиворіт
іде: вночі всі сплять, а вдень спішать робити
І не обридне їм навпомацки ходити! (В. Симоненко)
3.Відредагуйте
речення та запиши їх, уводячи слова автора.
Прошле літо було саме найспекотніше. На
Камчатці багато гарячих гейзерів. Переверніть сторінку і дочитайте текст до
кінця. Закрийте двері – сквозняк! Поставте на святковий стіл новий посуд
та тарілки. У продажу є соняшникове масло.
6.Запишіть подані
слова і поставте, де потрібно, апостроф чи м’який знак.
Св..ятковий, торф..яний, пів..яблука,
дон..чин, мен..ше, черв..як, горохв..яний, камін..чик, рибал..чин, В..ячеслав,
духм..яний, конферан..сьє, порт..єра, р..яст, куп..юра, вестиб..юль, ковз…кий,
брин…чати, дит…ясла,сторін…ці,миш…як, п…юпітр, б…язь, Грин…чишин.
Діалог—
розмова двох чи кількох осіб, відтворена дослівно. Діалогічне мовлення може як
супроводжуватися, так і не супроводжуватися словами автора. Діалог оформлюється
репліками, кожна з яких пишеться з нового рядка. Перед кожною реплікою
ставиться тире.
Взірець:
-Чому погано
вчишся, Гнате?
-Це
я на зло своєму тату...
-Ну,
а «на зло» чого буває?
-Того,
що тато мене лає.
-За
віщо ж лає твій татусь?
-За
те, що я погано вчусь...
(Г.
Бойко)
Розстав розділові знаки
-Доброго дня посміхнулась я
- Доброго дня За якою книжкою
ти до нас завітала лагідно запитала мене бібліотекар.
- Я хочу прочитати повість
Пауля Маара "Машина для здійснення бажань"
- Дуже добре. Зверни увагу, що
книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди
до стелажів з буквою "М" допомогла мені бібліотекар
- Дякую за допомогу
- Бачу, що ти знайшла те, що
шукала
- Так радісно відповіла я
- Давай я запишу відомості про
цю книгу у твій формуляр запропонувала мені бібліотекар запропонувала мені бібліотекар.
- Будь ласка відповіла я І протягнула їй книгу.
- Цих книг у нас всього 8, а
охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю
надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість мовила бібліотекар, повертаючи книгу.
- Звичайно що так. До побачення!
Усний вибірковий переказ тексту. 7 г клас
З-під евкаліптів
Давно збирався
написати про цього достойного чоловіка, та стримувала думка: в інших є більше
на те підстав. Він організовував їхні літературні вечори там, на п’ятому
континенті, вони гостювали в його оселі в Ньюпорті,
що поблизу Мельбурна, - їм, як то мовиться, й карти в руки.
Лев Толстой колись
обмовився, що він відчуває людей фізично. Фізичне відчуття можливе й на
відстані, якщо підґрунтя його - кількарічне листування і прочитані книжки
адресата.
Адресат отой -
Дмитро Васильович Нитченко, без подвижницької праці якого життя української
спільноти в Австралії мені просто не уявляється.
Понад четверо
десятиріч живе він у загадковій країні кенгуру й евкаліптів. А до того було
дитинство в заможній хліборобській родині на Полтавщині, навчання в індустріально-технічній
школі в Зінькові, праця в П’ятигорську, Краснодарський робітничий факультет, на
який він, до речі, потрапив завдяки втручанню брата Луначарського і звідки
невдовзі був вигнаний як «класовий ворог». Нарешті Харків, мовно-літературний
факультет педагогічного інституту, робота в Державному видавництві України,
прилучення до активного літературного життя колишньої столиці, війна, полон,
еміграція.
Звичайно, це
тільки голий перебіг фактів. А за ними - півжиття переслідувань, поневірянь,
розпачу, голодомору, трагедії ближніх, що невіддільні від загальнонародної
трагедії періоду найкривавішого розгулу сталінщини. Про все це Дмитро
Васильович ґрунтовно розповів у своїй найголовнішій книжці «Від Зінькова до
Мельбурна», яка має підзаголовок «Із хроніки мого життя».
Цікаві записи, що
вів їх Дмитро Васильович у таборі переселенців у Німеччині, вони органічно
вплелися в загальну канву його книжки. Своєрідна атмосфера емігрантського
середовища, викладацька робота в Ульмівській українській гімназії, літературні
вечори, спроба налагодження культурного осередку, як і факти з письменницьких
біографій - усе це для нашого читача, на жаль, і досі tегга
іnсоgnіtа.
Працю Д. Нитченка
треба б видати в Києві, аби матеріал цей увійшов в обіг, у живий літературний
процес відродження. «Від Зінькова до Мельбурна» - книжка, яка не тільки
увиразнює давно відшуміле минуле, дає живий поштовх уяві, а й змушує не раз замислитися
над тим, що відбувається в Україні сьогодні. Чого вартий хоча б розділ, де
йдеться про історію русифікації Харківського медичного інституту. Або ось таке,
цитую: «В плані українізації на Північному Кавказі, головним чином, на Кубані,
відкрилося 240 українських шкіл. У станиці Полтавській відкрився український
педагогічний технікум. У самому Краснодарі, крім педтехнікуму, були українські
відділи в педінституті, сільськогосподарському інституті. Усе це радувало наші
серця». Як сумно читати ці рядки, знаючи, що сталося з українською культурою
потім, зокрема в тому регіоні, про який згадує автор.
З 1949 року Дмитро Нитченко в Австралії. З
товкучки і невлаштованості нашого сьогодення ми схильні дивитися на діаспору
ледь не заздрісно, як на щось суціль заможне, що процвітає і благоденствує. І
вже зовсім не замислюємося над тим, ціною яких зусиль утверджувалися на чужині
переселенці з України.
Не знаю, як
попервах складалася доля Д. Нитченка, але з уривчастих розповідей колишнього
галичанина Б. Подолянка, до слова сказати, колеги й товариша Дмитра
Васильовича, вимальовується воістину драматична картина. Усе там було: і
повсякденна важка боротьба за виживання, і відчай, і приниження, і складнощі
через незнання англійської мови - загалом болісний процес адаптації (В.
Базилевський, 479 сл.).
понеділок, 19 грудня 2016 р.
Дистанційне навчання. 7 б клас
Готуємось до контрольної роботи з теми "Дієприкметник"
(виконані завдання (2-5) прислати на електронну адресу kononchykn@gmail.com до 21.12. 2016 року)
1.Систематизуйте основні теоретичні відомості про дієприкметник, заповнивши комірки таблиці. За потреби скористайтесь матеріалом підручника|
Початкова
форма дієприкметника
|
|
|
|
Дієприкметник
відповідає на запитання
|
|
|
|
Основні
морфологічні ознаки дієприкметника
|
ознаки
дієслова:
|
ознаки
прикметника:
|
|
Синтаксична
роль дієприкметника
|
|
|
|
Творення
дієприкметників
|
від
основ:
|
за
допомогою суфіксів:
|
|
активних
дієприкметників
|
|
|
|
пасивних
дієприкметників
|
|
|
|
дієслівних
форм на –но, -то
|
|
|
2. Дослідження -моделювання
Змоделюйте словосполучення, утворивши від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники теперішнього часу.
(Квітнути) сад, (балакати) людина, (сяяти)обличчя, (пекти) біль, (скрипіти)
двері, (дотлівати) багаття, (гнітити) настрій, (співати) поле, (надихати) вчинок, (плодити) землі, (хвилювати) миті, (вабити) погляд.
3. Дослідження- редагування
Зредагуйте подані словосполучення, замінивши активні дієприкметники прикметниками.
Охолоджуючий напій, запам"ятовуючий пристрій, життєстверджуюча поезія, обмежуюча лінія, пронизуючий вітер, існуючі закони, захоплююча розповідь, подразнюючий чинник, узаальнююча таблиця.
4. Запишіть, розподіляючи за правилами вживання нн
|
Прикметники
з подвоєнням на межі кореня і суфікса
|
Прикметники
зі збільшувально- підкреслювальним суфіксом –енн-
|
Слова,
у яких написання н і нн залежить від наголосу
|
Здорове(н\нн)ий, півде(н\нн)ий, нужде(н\нн)ий, роди(н\нн)ий, доме(н\нн)ий, неоціне(н\нн)ий, нездійсне(н\нн)ий, широче(н\нн)ий, старови(н\нний, півгоди(н\нн)ий, глибоче(н\нн)ий, кліти(н\нн)ий, нерозчи(н\нн)ий, височе(н\нн)ий.
5. Дослідження - конструювання
Побудуйте речення так, щоб написання поданих дієприкметників відповідало таким орфографічним правилам: А) написання разом з часткою не (дієприкметник не має при собі пояснювальних слів);Б) написання окремо (дієприкметник має при собі пояснювальне слово); В) написання окремо (дієприкметник у реченні є присудком)
Підписатися на:
Дописи (Atom)









