Зміни
приголосних при додаванні суфіксів -ський, -ство.
Початковий звук с суфіксів -ський і
-ство взаємодіє з усіма дзвінкими й глухими приголосними, крім губних. З
приголосними звук с зливається (це позначається й на письмі):
г, з, ж + с = з: Прага —
празький, Кавказ — кавказький, Збараж — збаразький, убогий — убозтво;
к, ц, ч + с = ц: козак —
козацький, купець — купецький, Бахмач — бахмацький, ткач — ткацтво;
х, с,
ш + с = с: чех
— чеський, Одеса — одеський, Сиваш — сиваський, товариш — товариство, птах —
птаство;
ґ, дз,
дж + с = дз: Лодзь
— лодзький, Кембридж — кембридзький.
Винятки, принаймні на письмі, становлять
прикметники, утворені від іншомовних власних назв: баскський, ла-маншський,
меккський. Це робиться для того, щоб легше було впізнати в прикметникові
іншомовну, незвичну для нас власну назву.
Із зубними
приголосними д і т звук с у вимові так само зливається,
набуваючи деяких їхніх ознак (на письмі це не позначається):
д + с
= дз: завод
— заводський [заводз΄ки й], люди — людство [л΄у дзтво];
т + с
= ц: солдат
— солдатський [солда ц΄кий], брат — братство [бра цтво].
Якщо твірна основа закінчується на к після приголосного, то при додаванні суфікса
-ський цей звук випадає — відбувається спрощення в групі приголосних (це
відбивається й на письмі):
П’ятихатки
— п’ятихатський, Знам’янка — знам’янський, Чукотка — чукотський.
Спрощуються у вимові групи приголосних
також у словах, утворених за допомогою суфіксів -ський і -ство від іншомовних
іменників на нт, ст: студент — студентський [студе н΄с΄кий], агент — агентство
[аге нство], турист — туристський [тури с΄кий]. Але на письмі ці зміни не
позначаються, щоб не втратити зв’язку між прикметниками і твірними основами.
(За матеріали
сайту «Школа української мови Івана Ющука»)
Немає коментарів:
Дописати коментар