неділю, 23 жовтня 2016 р.

Шевченко від А до Я

Дослідницька робота учнів

А – Академія мистецтв – Шевченко там навчається на художника; Аральське море – місце заслання;
Б- Брюлов Карл, художник, вчитель Шевченка у Академії мистецв; Бойко – прізвище матері;
В- Вільно- місто,  Вільшана – село, у якому Тарас був за козачка у пана Енгельгардта;
Г – «Гайдамаки» - поема Шевченка, про гайдамаків малому Тарасові розповідав дід Іван;
Г-  гніт- свічка як світло;
Д- Дармограй, псевдонім Т.Шевченка;
Е- Енгельгард Василь- відставний офіцер, пан Тараса;
Є -  «Єретик» - поема Шевченка;
Ж- Жуковський, рос.поет, портрея якого намалював Брюлов, щоб викупити Шевченка із кріпацтва;
З- Запорізьку Січ відвідує під час першої поїздки в Україну у 1843 році; «Заповіт»; «захалявна книжечка»;
И -  И – голосний звук у Букварі Т.Шевченка;
І- Ісаєва - офіцера, за доносом якого Т. Шевченка заарештували уже на засланні; імперія  Російська– країна, яка загарбала території інших народів; Іван – дід;
Ї – їхав через Дніпро, там його й заарештували за нібито причетність до Кирило-Мефодіївського братства;
Й- Йосип- молодший брат Тараса;
К- Кирилівка, село, де жив Тарас; Катерина, старша сестра, було йому за няньку; Кобзар – псевдонім Шевченка; «Кобзар»- збірка віршів поета; квітня 25 року 1838 було викуплено із кріпацтва; Кирило-Мефодіївське товариство;
Л- Літній сад – парк у Петербурзі, де Шевченко змальовував скульптури;
М- Моринці, село в якому народився Тарас; «мальовнича Уораїна» - назва альбому художника Шевченка;
Н – «Наймичка»- поема Шевченка; «Назар Стодоля» - п’єса, написана Шевченком;
О – офорт -  різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами; Орськ – місце заслання Тараса Шевченка; Оксана – подружка Тараса;
П – Полусмакова Ликера, жінка, з якою Шевченко хотів одружитися;
Р – Репніна Варвара, княгиня, допомагала вирятувати Шевченка із заслання;
С – Сошенко, укр. Художник, який познайомився із Тарасом, коли той змальовував скульптури у Літньому саду у Петербурзі; «Сон»- поема Шевченка;  "Садок вишневий коло хати";
Т- Тарас, бунтівник; «Тополя» - балада Шевченка; «Три літа» завершені твори 1843-1845 років Шевченко об'єднав у альбом;
У- Усков І , комендант укріплення, який співчував поету та полегшував його становище; Україна;
Ф- фортеця – військове укріплення;
Х – художник Шевченко;
Ц – «Циганка-ворожка» картина Шевченка;
Ч – Чернеча гора – місце поховання Т.Шевченка, м. Канів;
Ш- Ширяєв - різних живописних справ майстер  у нього вчиться Шевченко у Петербурзі, коли ще кріпак ; школяр-попихач у дяків;
Щ – «Щоденник» Шевченко веде російською мовою після звільнення;
Ь - «Букварь южнорусский» -  підручник для недільних шкіл, написаний Шевченком;
Ю – «Юродивий»- поема Шевченка;
Я  - Яків де Бальмен, друг Шевченка, якого вбили на Кавказі, присвятив йому поему «Кавказ».





Учням 7 б класу до уроку Т.Шевченко "Тополя"


Образи-символи в баладі «Тополя»
Не випадковою є назва балади «Тополя», адже тополя - це символ дерева життя, символ добра і правди.
Символіка самотності розкривається через сприйняття тополі мандрівниками степу - чу­маком і чабаном, через їхні роздуми про дере- во-сироту. Важливим символом тут є і образ ча­бана як посередника між природою та людьми.
Дівчина в баладі перетворюється на топо­лю, що є можливим за народним повір'ям про переселення людської душі в рослину. Гнучка та висока тополя символізує красу дівочої вір­ності, ідею безсмертного кохання...
Наявність у «Тополі» явища паралелізму
- спів солов'я на калиновому кущі і спів зако­ханих душ - посилює поетичне визначення психологічного стану дівчини і козака. За тра­диційними уявленнями, птахи на калині є ще й символами родинного життя, кохання. А кали­на - то обрядовий символ, що несе в собі сліди міфологічного світобачення: дівочість, краса й кохання, сподівання на одруження...
Зілля - це символ смерті і відродження, ма­гічного впливу на почуття, вчинки людини, її долю, надійного оберегу від нечисті.
Наближенню до народно-стильової мане­ри ворожіння сприяє і традиційне викори­стання символічної троїчності. Ворожка дала дівчині «дива», яке вперше слід випити до спі­ву півнів. Спів півня тут - це спів пташки, якої боїться нечисть. Удруге треба випити зілля, «як стане місяць серед неба», і при цьому не хреститися, «бо все піде в воду», втретє ж тре­ба пригубити за умови, коли милий не з'явить­ся. Якщо і втретє нічого не станеться, то тоді вже сподівання на щасливий кінець будуть марними...
Природно, що дівчині треба вмитися з кри­ниці, бо остання символізує святість, чистоту й розлуку, а ще вода має здатність творити доб­ро. Міфологічна символіка води (роса і сльози) також тісно пов'язана з обрядовістю і несе в собі мотив очищення.
Таким чином, реально-життєві та фантастично-фольклорні елементи в баладі Т. Шевченка тісно переплетені, поетика твору побудована на порівняннях і символах, у яких сконцентро­вано авторський задум.
В. Кравченко



понеділок, 10 жовтня 2016 р.

Домашнє завдання 7 клас. "Захар Беркут". 
Навчитися виразно читати уривок із р. 7 від слів «Робота йшла прудко» до слів «… і стала, зачудована, спокійна на вид, але з гнівом у її кришталевій глибині»
За бажанням - напам'ять